-
1 working
1. n1) робота; дія2) експлуатація; розробка3) обробка4) часто pl гірн. виробки5) проведення плавлення (плавки)6) система обслуговування7) військ. результат операцій8) рух (води)9) сіпання (м'язів тощо)10) бродіння (пива тощо)2. adj1) працюючий; трудовий; що працюєworking woman (girl) — робітниця; працівниця
2) робочий (про худобу)3) придатний для роботи; пов'язаний з роботою (працею)working hours — робочий час; години праці
working place — робочий простір; гірн. робочий вибій
working print — робочий позитив, студійна копія (кінофільму)
4) діючий; робочийworking load — тех. корисне навантаження
working order — готовність до роботи; робочий стан
5) експлуатаційний6) поет. бурхливий (про море)working capital — ек. обіговий капітал
working churn — маслоробна машина, маслороб
working paper — пам'ятна записка; робочий документ
working papers — амер. дозвіл на роботу, (що видається неповнолітнім)
working party — робоча група, комісія (в ООН тощо)
working standard — технічна одиниця; загальноприйнятий стандарт
working steam — тех. свіжа пара
* * *I ['wxːkiç] n1) робота, дія, функціонування2) експлуатація3) оброка4) pl гірськ. вироблення; розробка5) метал. Ведення плавки6) режим роботиshift working — багатозмінний режим роботи
7) вiйcьк. результат операцій9) бродіння (пив;)II ['wxːkiç] a6) що працює7) cпeц. діючий; робочийworking load — тex. робоче навантаження; експлуатаційний
working costs /expenses/ — експлуатаційні витрати
8) пoeт. що бушує ( про море)9) що смикається ( про щоку) -
2 working
I ['wxːkiç] n1) робота, дія, функціонування2) експлуатація3) оброка4) pl гірськ. вироблення; розробка5) метал. Ведення плавки6) режим роботиshift working — багатозмінний режим роботи
7) вiйcьк. результат операцій9) бродіння (пив;)II ['wxːkiç] a6) що працює7) cпeц. діючий; робочийworking load — тex. робоче навантаження; експлуатаційний
working costs /expenses/ — експлуатаційні витрати
8) пoeт. що бушує ( про море)9) що смикається ( про щоку) -
3 помогать
помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!* * *несов.; сов. - пом`очь(кому-чему) допомага́ти, допомогти́, помага́ти, помогти́ (кому-чому); (преим. морально) зара́джувати, зара́дити (кого, кому-чому); пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́, спомага́ти, спомогти́ (кому-чому), запомага́ти, запомогти́ (кому; кого-що); (оказывать помощь, выручать) зарято́вувати, зарятува́ти (кого-що); (безл.: приводить к нужному результату) помага́тися, помогти́ся
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский